Проведено вивчення показників печінкової гемодинаміки та маркерів системної запальної відповіді (інтерлейкіну-1 та -6, фактора некрозу пухлин, С-реактивного протеїну) у 108-ми хворих з обтураційною жовтяницею протягом післяопераційного періоду залежно від обраного хірургічного способу біліарної декомпресії.

Проведено изучение показателей гемодинамики печени и маркеров системного воспалительного ответа (интерлейкина-1 и -6, фактора некроза опухолей, C-реактивного белка) у 108-ми больных с обтурационной желтухой в течение послеоперационного периода в зависимости от обратного хирургического способа билиарной декомпрессии.

На підставі аналізу результатів клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження розроблено методику прогнозування виникнення ускладнень у разі гострого холециститу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-5

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.8-7

Рубрики:

Післяопераційні грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14-52

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.52 + Р457.465.6

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчного міхура та жовчних шляхів

Хірургічна патологія підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11-5 + Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 231 пацієнта, оперованого з приводу обтураційної жовтяниці, вивчено зміни маркерів синдрому системної запальної відповіді залежно від застосованого методу біліарної декомпресії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-5

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено зміни морфофункціонального стану печінки та системних метаболічних порушень у хворих на обтураційну жовтяницю доброякісної етіології з позиції вивчення маркерів оксидативного та нітрозативного статусу та їх динаміки в постдекомпресійному періоді. Оцінено ефективність розроблених методів метаболічної корекції - периопераційного застосування препарату Мексидол, локальної магнітотерапії та регіонарного внутрішньотканинного електрофорезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - поліпшити ранні та віддалені наслідки хірургічного лікування хворих з ускладненими формами холедохолітіазу шляхом оптимізації вибору методів оперативної корекції за допомогою інтраопераційного ультразвукового дослідження (ІУЗД). Проаналізовано результати лікування 80 пацієнтів. Хворих розподілено на дві групи. До основної групи включено 40 пацієнтів, прооперованих з використанням УЗД під час ревізії жовчних шляхів. У контрольній групі (40 хворих) інтраопераційно застосовували лише традиційні методи ревізії жовчних шляхів (огляд, пальпацію, зондування, інтраопераційну холангіографію). Для огляду позапечінкових жовчних проток сканер розміщували в воротах печінки і пересували його по ходу печінково-дванадцятипалої зв'язки в бік дванадцятипалої кишки. Висновки: ІУЗД дає змогу повністю усунути перешкоди для природного пасажу жовчі і виключити можливість резидуальних конкрементів, що звужує показання до сфінктеровиключаючих операцій: біліодигестивного анастомозу, ендоскопічної папілосфінктеротомії. Використання ІУЗД під час обстеження жовчних шляхів та збільшення кількості операцій, які зберігають функцію великого дуоденального сосочка та сфінктера Одді (зовнішнє дренування холедоха), позитивно корелюють з якістю життя пацієнтів у віддалений післяопераційний період.

Досліджено вплив зміщення повзуна поршневого насоса двосторонньої дії внаслідок зношування на зміну кінематичних і силових параметрів. Одержано аналітичні залежності для визначення швидкості, прискорення та реакції від величини зміщення повзуна. Ці залежності необхідні для вибору режимів проведення випробовувань матеріалів на знос.

Проведено порівняльну оцінку традиційної та оптимізованої лікувальних програм на основі спостереження за маркерами системного запалення, ендогенної токсемії та динаміки внутрішньочеревного тиску в 137 хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. Програма комплексного лікування дозволяє коригувати метаболічні розлади та суттєво зменшити частоту ускладненого перебігу післяопераційного періоду.

У 91-го хворого з дренуванням спільної жовчної протоки проаналізовано різні види ускладнень декомпресії. Найбезпечнішим методом зовнішнього дренування є декомпресія за методами Вишневського, Холстеда - Піковського та Кера. Летальних випадків, пов'язаних з ускладненням дренування позапечінкових жовчних проток, не спостережено.

На основі електрометрії шкіри і вимірювання шкірного кровотоку (за електропровідністю) розроблено метод оцінки мікроциркуляторного відображення заживлення післяопераційних ран первинним та вторинним натягом у хворих з катаральним (n = 15) і флегмонозним (n = 41) апендицитом, а також з іншою патологією органів черевної порожнини (n = 15). За даними зіставлення загального кровотоку поверхні тіла і локального кровотоку в зоні післяопераційної рани визначено три складові мікроциркуляторного профілю - відповідність фоновому кровотоку, гіперемію та ішемію. Встановлено певні співвідношення та етапність в проявленнях цих мікроциркуляторних характеристик, які чітко відповідають клінічній динаміці заживлення ран і дозволяють на об'єктивній основі прогнозувати можливі ускладнення в рановому процесі.